Олександр
Глінка
Старий Самбір
без ратуші
* * * * *
Старий Самбір
без ратуші
Минуло
вже понад століття з того часу, як Старий Самбір втратив чи не найголовнішу
свою візитівку – міську ратушу. Згоріла вона у масштабній пожежі напередодні
Першої світової війни в 1914 році. Вже давно не має тих людей, які бачили цю
ратушу, які щоденно проходили повз неї у своїх буденних справах. Залишилося
хіба що з десяток фотографічних зображень цієї величної і унікальної для нашого
міста споруди…
Переглядаючи
якось у Інтернеті електронні архіви, я натрапив на одну замітку в американській
україномовній газеті "Свобода" від 8 серпня 1914 року. У ній
повідомлялось про пожежу у Старому Самборі, що сталася 18 липня 1914 року. Саме
у тому вогні й згоріла міська ратуша. Процитую докладно текст цієї замітки:
„ОГНЬ В ГАЛИЦЬКІМ МІСТІ. Пожежа в Старім Самборі вибухла дня 18
минулого місяця в домі Тисовського й обняла цілу часть міста. З трудом вгашено
огонь, що тривав цілу годину, а ще й рано тліло пожарище. Згоріло 23 доми з
господарськими забудуванями. Згорів також ратуш з усіми актами. Була обезпечена
лише часть домів.”
Фотокопію
цієї замітки я виставив в Інтернеті, де вона набула деякого резонансу. Свій
коментар до замітки надав також і професор Михайло Кріль (завідуючий кафедри
Історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету
імені Івана Франка). Він навів уривки зі статті про пожежу в Старому Самборі,
яка була надрукована у польськомовній газеті „Наддністрянин”, що на той час
виходила у Самборі.
У
доробку Михайла Кріля є стаття „Один день в історії Старого Самбора”. У цій
праці автор розмістив повний текст публікації (у власному перекладі з польської
мови) із газети „Наддністрянин” про пожежу та надав свої коментарі до цієї
газетної публікації. У цій же праці Михайло Кріль зазначив: „За наведеними в
ній (газетній статті – О.Г.) даними пожежа почалася надвечір 21 червня”.
Таким
чином у нас з’явилися дві різні дати початку великої пожежі у Старому Самборі,
що сталася в 1914 році напередодні Першої світової війни (18 липня та 21 червня).
Без сумніву, що у обох газетних публікаціях мова йде про одну й ту ж пожежу,
позаяк двох великих пожеж влітку того року у Старому Самборі не було! Але яка з
тих дат є вірною?
Спробую
дати відповідь на це запитання. Для цього проаналізуємо обидві замітки. У
американській україномовній газеті „Свобода” замітка про пожежу в Старому
Самборі зовсім невеличка і дата згадується лише один раз. А це, у свою чергу,
збільшує вірогідність якоїсь помилки, можливо, технічної редакційної при
наборі. Ще до цього можна додати недосконалість інформаційних комунікацій, які
існували на початку 20-го століття. Адже відстань від Старого Самбора до
Сполучених Штатів зовсім не така, як до Самбора.
Тепер
розглянемо статтю, надруковану в самбірській газеті „Наддністрянин”. Це є
доволі велика стаття, у якій кореспондент газети описує свої враження від
побаченого, а також наводить інформацію, надану свідками цієї трагедії. У
другій частині статті автор надає список потерпілих, а також збитки нанесені
пожежею їхнім будинкам та господарствам.
На
жаль, я не тримав у руках цього номеру газети, тому повністю покладаюся на
текст цієї статті у перекладі професора Михайла Кріля. Я не буду передруковувати всю статтю, лише
наведу ті уривки з тексту, що стосуються дати цієї трагедії:
„КАТАСТРОФІЧНА
ПОЖЕЖА В СТАРОМУ САМБОРІ.
21
вівторка цього місяця пів на п’яту після обіду мешканців Самбора застала звістка,
що розташований на відстані двох з половиною миль Старий Самбір весь охоплений
полум’ям.
…
В середу зранку о 9.42 кореспондент
поїхав на місце пригоди
і ось, що він пише: „Доїжджаємо до Старого Самбора. Над містом нависає
зловісний блакитний дим, що вгорі зливається в якийсь сірий туман і повільно
зникає в синяві. Потяг зупиняється. Вистрибуємо з вагона і мчимо чим дужче до
міста”.
… За інформацією, наданою п.
бурґомістром, вогонь почався 21 вівторка
о 5 годині після обіду в хаті Миколая Тисовського, правдоподібно через
погано збудований комин і миттєво перекинувся на всі сусідні хати. Відбулося це
так швидко, що мешканці ледве самі встигли вибігти і не мали часу на рятунок
майна. Пожежа найбільшого розмаху
досягла близько 9 г. вечора. Жар був настільки великий, що ратуша і сусідні
кам’яниці, крім бляшаного покриття, сполум’яніли.
…
Пожежу припинено вранці о 4 год. 22 дня цього місяця…”
Як
бачимо, у тексті цієї статті число 21 зустрічається неодноразово, а
також згадується наступний день – число 22. Очевидно, що тут якась механічна
помилка закрастися вже не могла. Також бачимо, що кореспондент газети не вказує
місяць, лише зазначає: „21 вівторка цього місяця”. І тільки
у своїх коментарях до цієї статті Михайло Кріль всього один раз згадує місяць червень.
Таким чином не виникає жодних сумнівів, що пожежа розпочалася саме 21
числа. Але якого місяця? Я не думаю, що професор Михайло Кріль міг припуститися
якоїсь помилки у визначені місяця. Але не виключаю, що й тут також могла
закрастися якась механічна або редакційна помилка.
Є
один спосіб встановити точну дату пожежі – знайти інформацію ще у якійсь
тогочасній газеті або у архівних документах. Для цього потрібно надовго засісти
в історичних архівах Львова та перерити цілу кіпу старих газет чи паперів… Але є ще один набагато простіший спосіб. Це
можна зробити вдома, не відходячи від комп’ютера! Та перед цим я повинен надати
Вам коротку історичну довідку.
На
заміну юліанському календарю в 1582 році у багатьох європейських країнах
запровадили григоріанський календар (за яким ми живемо і сьогодні). На початку
20-го століття цим календарем користувались майже всі країни Європи (за винятком
Росії, Болгарії, Сербії та Греції). Також послуговувались тим календарем і у
США, Канаді та й у більшості країн світу. Галичина, яка входила до складу Речі
Посполитої, а з 1772 року до складу Австро-Угорської імперії – також з давніх
часів користувалася григоріанським календарем. Тому всі події і дати, які
відбувались чи записані у документах та друкованій періодиці Галичини, Європи
та Америки не потребують ніяких арифметичних дій (на відміну від російських
архівів того часу, де треба враховувати різницю у 13 днів).
А
тепер ближче до діла. У багатьох користувачів ПК є невеличкі такі програмки,
які переважно називаються „Вічний календар”. З допомогою таких програмок можна
встановити, який день тижня був (буде) конкретного числа, місяця та року, чи то
в минулому, чи у майбутньому, по григоріанському календарю чи по юліанському!
Давайте ще раз звернемось до даної публікації в „Наддністрянині”. Кореспондент газети неодноразово поряд з
цифрою 21 вказує день – вівторок, а також згадує наступний
день – середу. Таким чином, не викликає сумнівів, що пожежа
розпочалась саме у вівторок 21 числа! Тепер
звіримо це у „Вічному календарі”. Але
для повної впевненості перевіримо всі можливі комбінації дат з цифрами 18 і
21
та місяцями: червнем та липнем. І через якусь мить у нас є відповідь! Маємо лише один збіг: вівторок
21-го липня 1914
року!
Саме у цей день о пʼятій годині по обіді й
розпочалась пожежа, яка знищила 23 будинки, у томі числі і найголовнішу
архітектурну візитівку Старого Самбора – міську ратушу…
P.S. Нещодавно я зустрівся з професором Михайлом
Крілем. Серед інших питань ми обговорили і цю тему. Пан Михайло погодився з
моїми висновками та зазначив, що у своїй праці „Один день в історії Старого
Самбора” не ставив за мету встановити точний день початку пожежі у Старому
Самборі влітку 1914 року, лише хотів довести до читача про перебіг подій у той
день та надати загальну характеристику економічного, культурного життя та
етнорелігійної ситуації у тогочасному Старому Самборі...
Допис, зроблений в 2016
році.
На початку 2016 року я таки „добрався” до вже згадуваної самбірської польськомовної газети „Наддністрянин”.
У 20 номері газети від 26 липня 1914 року на 2-ій сторінці
надрукована ця сама стаття про катастрофічну пожежу у Старому Самборі.
Починається стаття наступними словами:
„У
вівторок дня 21 цього місяця (bm - bieżącego miesiąca – О.Г.) о годині пів п"ятої пополудню…”
А це і є стовідсотковим підтвердженням правильності
висновків попереднього мого дослідження.
